Щороку, 22 січня жителі нашої держави відзначають свято Дня Соборності України. Це день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.

Учні нашої школи, також не забувають це свято. Тому 22 січня пройшла лінійка для десятих та одинадцятих класів. Яку підготувала вчитель історії Захожа Наталія Олексіївна з учнями 10-А класу. Виражаючи у віршах усю свою любов до рідної країни, вони закликали любити та шанувати Україну.

Це свято, чудовий привід нагадати про волю та про значення України для кожного з нас. Мабуть у кожному серці лежить патріотизм та любов до своєї країни. Згадаймо слова відомої всім пісні-гімну «Ще не вмерла Україна», в них і є головна суть. Україна не вмре, поки за неї будуть боротися, поки нею будуть жити. На ній треба творити, тому що це наша земля. Земля батьків, дідів та прадідів. Саме вони поклали тут свої душі, віддали сюди усю свою любов. Багато років вони воювали, і що дістали? Натомість ми маємо усе для хорошого життя, але чи хочемо ми жити добре? Бути вільним— найбільша цінність, яку дав нам Бог. Україна – невід’ємна частина нашого життя. Коли буде жити вона, будемо жити і ми.

Так, як мати любить сина,

Україна любить нас.

Як Шевченко любив волю,

Так і ми будуєм долю.

Україна – наша мати,

Варто всім її кохати.